9 травня — день, коли багато країн відзначають перемогу над нацизмом у Другій світовій війні. Це свято, яке символізує пам’ять, мир і надію на краще майбутнє. Але цього року, в Україні, цей день набирав особливого значення, адже він став символом не лише пам’яті, а й глибокої трагедії.

Коли я вперше дізнався про коронавірус, думав, що це просто ще одна хвороба, яка швидко зникне. Але реальність виявилася зовсім іншою. Я переніс COVID-19 у легкій формі, і мені здавалося, що я вийшов з цього випробування без особливих наслідків. Проте, через кілька тижнів після одужання, моє тіло почало подавати тривожні сигнали.

У новорічну ніч всі святкували, радісно сміялися та обмінювалися подарунками, але я, на жаль, опинився в ліжку з температурою 39 градусів. Ця історія почалася кілька днів тому, коли я приїхав до Польщі, сповнений надій та очікувань на нові враження.

У невеликому містечку, де життя текло спокійно, раптом спалахнула пандемія. Я, як і багато інших, не міг уникнути цього лиха. Одного ранку, прокинувшись, я відчув, що щось не так. Ломота в тілі, головний біль і, звісно, температура — 39 градусів. Я зрозумів, що захворів на коронавірус.